Uacredity.com

Все про гроші та бізнес

Бізнес план «Страусина ферма»

Зміст статті:

— Історія розведення страусів

— Чому саме ці екзотичні птахи?

— Проаналізуємо рентабельність виробництва

Тваринництво в селі чи селі є вигідною сферою вкладення інвестицій. Однак сума таких вкладень може виявитися непідйомною ля початківця бізнесмена. Можна вибрати сферу, яка вимагає мінімальних вкладень з боку стартапера і організувати на власному дачному ділянці кролячу ферму або зайнятися розведенням нутрій. Також можна задуматися над розведенням гусей або курей. Тому що розведення корів або наприклад коней вимагає занадто великих фінансових інвестицій. Але така унікальна бізнес-ідея як страусина ферма хоча і вимагає великих інвестицій (приблизно один мільйон гривень), вона повністю окупає себе. Ця стаття повністю присвячена відкриттю страусиної ферми з нуля.

Щоб зрозуміти користь ідеї створення страусиної ферми, потрібно трохи заглибитися в історію таких ферм, вивчити досвід використання продуктів страусівництва, рентабельність таких підприємств.

Слід зазначити, що страуси є одними з найдавніших створінь на планеті. І ці дані підтверджують витривалість і адаптацію птахів в умовах найжорстокішого холоду та спеки. Бізнес план «Страусина ферма» допоможе вам освоїти ази даного бізнесу.

Історія розведення страусів

Торгівля пір’ям екзотичних птахів налічує понад тисячу років, даний товар користувався високим попитом і займав одну з найвищих планок в товарообігу ассірійців, вавилонян і єгиптян. З жорсткою шкіри страусів шилися шкіряний одяг для воїнів, м’ясо страусів постійно прикрашало столи древніх жителів. Багаті люди тримали їх в неволі, а матрони мали моду виїжджати на страусів на різні свята і бенкету верхом. Через високий попит на похідні товари зі страуса, поголів’я птахів стало стрімко скорочуватися.

До середини 19 століття відновився великий попит на пір’я страуса, що призвело до катастрофічного винищення птахів в умовах їх природного проживання. І в країнах Африки почали відкриватися один за іншим страусині ферми, поголів’я почала стрімко зростати в геометричній прогресії. Якщо врахувати, що в 60-і роки 19 століття в Африці налічувалося всього 80 африканських страусів, то вже до 20 століття поголів’я досягло 253 463.

Містили «екзотів» в основному тільки для отримання пір’я, які не можна було вискубувати, а потрібно було акуратно зрізати біля кореня. Через півроку пір’я відновлювалися і, таким чином, давали господареві великий дохід. Пір’я страуса як товар були настільки цінними, що стояли в одному ряду з такими товарами як золото, алмази, шерсть і т. д. В експорті Південної Африки торгівля пір’ям займала 4-е місце. Згодом даний вид господарювання поширився на Єгипет, Кенію, Алжир, Італію, Нову Зеландію, США, Аргентину. Торгівля пір’ям досягла свого апогею в передвоєнний час, кількість продаваних страусиного пір’я досягло 370 тис. Кг, а в 1913 році поголів’я в страусиних фермах дійшло 1 мільйона. Але з початком війни попит скоротився, а так само з падінням попиту розорилися численні фермерські господарства по розведенню страусів.

До 60 років 20 століття почалося використання не тільки пір’я, але м’яса і шкури птиці, що призвело до відновлення і стрімкого зростання даного виду господарювання. Експорт з країн Африки в США досяг 90 тис. Голів. В даний час розведення страусів вважається одним з найприбутковіших видів сільського господарства і цього дають підтвердження кілька фактів.

— Перше — різноманітність і цінність продукції, одержуваної від розведення страусів;

— Друге — оборотність вкладеного капіталу в страусине господарство.

Багато фермерів, з огляду на високу прибутковість, оборотність вкладених капіталів і адаптованість птахів до тяжких кліматичних умов, переключилися з традиційних видів тваринництва на розведення поголів’я страусів.

Страуси не хворіють ні ящуром, ні коров’ячим сказом. У країнах Європи налічується приблизно 600 страусиних ферм, самка в період яйцекладки у Франції цінується в 7,5 тисячі доларів. Поки залишається невеликим торгівля страусиним м’ясом, так як в цьому значенні переважає попит на племінну птицю. Найбільшою фермою на північній півкулі є ферма Майка Гревенбрукас, що діє з 1981 року в Ізраїлі. У цій фермі утримується 600 голів птиці (400 самки і 200 самці), і займає дана ферма площа в 600 га. Експортують з цієї ферми м’ясо в країни північної Європи — Швеції, Німеччини, Франції, Нідерландів, перо йде на експорт в США, Філіппіни, Бельгію. У той же час, США, визнавши цінність виробленої з страуса продукції, закуповує з ферми Майка Гревенбрукас великі обсяги інкубаційних яєць для великого центру з розведення та вивчення довгоногих птахів для подальшого використання товару в комерційних цілях

У нашому регіоні засновником по розведенню став Ф. Фальц-Фейн — засновник заповідника Асканія-Нова в Україні. У заповіднику містилося кілька підвидів сомалійського страуса. За свою працю в заповіднику Ф. Фальц-Фейна було присвоєно титул потомствених дворян і в тексті присвоєння цар зазначив два важливих слова «за вчинений рай».

Чому саме ці екзотичні птахи?

Бізнес план «страусина ферма» підкреслює, що особливо кліматоустойчівимі є чорні африканські страуси, завдяки сильній імунній системі вони високоадаптівни. Саме завдяки цьому фактору, птиці потрапили в ряд перспективних промислів в країнах Східної Європи і в Україні.

На сьогоднішній день в Україні діє кілька великих страусиних ферм, в яких йде переробка не тільки пера, але також шкіри і м’яса страусів. Також встановлено, що м’ясо страуса є низькокалорійним і багатим на білки цінним поживним продуктом. Новинка даного виробництва настільки цікава для споживачів, що проводяться екскурсії по страусиним фермам, що приносить додатковий дохід власнику ферми. І з огляду на кліматичні особливості широких просторів України, то місця для розведення такого цінного продукту як страусятина, більш ніж достатньо.

Росія є, в общем-то, новачком в даному промислі. І тому, є сенс поповнити і урізноманітнити інформаційну складову для бажаючих зайнятися розведенням цих птахів. Навіть в законодавчій базі немає нічого, що стосується створення і розведення страусів. Грунт для створення таких ферм настільки нова — що експерти з цього питання називають грунт «невинно чистою» і можливостей для того, щоб бути успішним фермером, хоч відбавляй. Що вже говорити про ринок збуту — він просто неосяжний. Росіяни за рік споживають не більше 100 тонн м’яса тільки тому, що існуючі ферми не в змозі забезпечити бажаний обсяг ринку, фізично не виходить. А ми говоримо про обсяги, що поставляються всіма вітчизняними господарствами і імпортом продукції з-за кордону. А адже попит стрімко зростає. В потенціалі в обсяг ринку москвичів входить 5000 тонн, або в еквіваленті 125 тисяч голів птиці, а для відтворення молодняка в такій кількості потрібно племінне стадо в кількості 9-10 тисяч голів. Але на даному етапі у всій країні не більше 1000 голів птиці. Також стрімко зростає попит не тільки на м’ясо, а й на шкіру, яка займає високу нішу в плані сучасної індустрії моди. Звичайно, для того, щоб зайняти певну планку в сфері розведення страусів, потрібні вкладення і час, однак це саме той бізнес, який дасть свої високі доходи.

Для більш детального і практичного вивчення є сенс проаналізувати думку експертів, які мають досвід роботи в страусиних фермах, що діють в Україні.

У фермерських господарствах, які вже пройшли початкові етапи розведення страусиних ферм, початок було важким. В ті часи, не було жодних підстав, досвіду і була відсутня початкова база щодо співпраці з іншими країнами. Але стадія початку вже пройшла, і є шанс повчитися на чужому досвіді.

Бізнес план «Страусина ферма» пропонує взяти на замітку, що в основному на ринку збуту попитом користуються два похідних від виробництва страусиної продукції — це м’ясо і шкіра, і виробництво, спрямоване на розведення племінного стада.

Самка виробляє на рік 60 яєць, з них на світ з’являються 40 пташенят. Приблизно через рік пташенята набирають ринкову вагу. Обсяг м’яса від них становить 1,5 тонни, шкіри — 50 кв. м. Тушка одного птаха в 120 кг має чиста вага м’яса 40 кг.

Як ми вже зазначали вище, м’ясо цих птахів низько калорійне і містить мінімум холестерину. Виходячи з цього, і визначається вартість страусиного м’яса на ринку. В Україні ціна становить 400-500 грн., Для порівняння в країнах Європи 14-25 євро, в Японії — від 50 доларів за 1 кг.

Для розведення племінного господарства потрібно не менше 3 років функціонування ферми з розведення страусів, з урахуванням всіх ветеринарних і санітарних норм. Новачки на ринку в основному вибирають товарний напрямок. З іншого боку, друге простіше. Не потрібно займатися організаційними питаннями, сертифікацією. Та й кредитний ресурс зараз дуже стабільний. Племінні господарства раді співпраці з партнерами зі збуту птиці. А ринок настільки не забезпечений даним видом продукту, що є можливість для маневру, а згодом по ходу розвитку страусівництва зросте і конкуренція, і доведеться знижувати ціни на продукцію. Тому, є сенс почати вже зараз. Також не забудьте про рекламу в мережі Інтернет і створення сайту своєї ферми — там буде інформація про продукцію вашої ферми, а також про дні та години проведених екскурсій.

Проаналізуємо рентабельність виробництва

У сумарному підрахунку витрати на вирощування однієї птиці становить приблизно 140 євро, в тому числі придбання добового молодняку — 25 євро, годування — 68 євро, інші витрати в ході господарювання — 37,2 євро, також обробка шкіри та інші види необхідних бізнес розтрат.

Формуємо статтю доходів. Виходячи з того, що птах дає 35 кг чистого м’яса, а оптова вартість м’яса на ринку 6 євро, плюс вартість шкури приблизно 1,3 кв. м. — 60 євро — отримуємо дохід в 270 євро мінус податки. Варто також враховувати низьку, практично нульову конкуренцію на ринку страусятіни і виробники самі диктують ціни на продукцію. Таким чином, чистий дохід від одного птаха становить 93%, тобто 130 євро.

Окремо можна сказати кілька слів про безвідходному виробництві. Пір’я страуса стоять дуже дорого, м’ясо страуса користується попитом, навіть яєчна шкаралупа має сувенірну цінність. Лікарі все частіше заявляють про унікальні властивості страусиного жиру. В даний час поголів’я страусів у світі налічує 4 мільйони.

То чи є сенс зайнятися цим видом фермерського господарства. За всіма показниками відповідь ясна. Даний зразок бізнес плану страусиної ферми пропонує рентабельну і прибуткову ідею бізнесу.

Все про гроші та бізнес
Зараз ви знаходитесь тут:
Схожі записи: